Реєструйтесь!

Надіславши адміністратору вашу електронну адресу, отримуйте оновлення нашого сайту та коментуйте викладену інформацію.

Остання діяльність на сайті

Публікації

Запрошуємо всіх охочих розмістити свій доробок на цьому сайті. Праці можете надсилати Адміністратору.

Цитування викладеної інформації заохочується за умови дотримання законодавства України про авторське право та гіперпосилання на medievist.org.ua

Новини сайту

2.09.2010. Оригінальні тексти

Йоахім Пасторій. Сторінки 27-39 праці Bellum Scythico-Cosacicum


28.08.2010. Відгуки і питання

Реєструйтесь у групі читачів сайту!

Ми починаємо сезон 2010\11 зі створення власної групи, адже нам цікава ваша думка про наш сайт в цілому і викладені на ньому матеріали. Сподіваємось на плідну дискусію! Читати...

24.08.2010. Від редакції

До Дня незалежності України

На думку деяких експертів, однією з важливих передумов багатьох негараздів сучасної України є відсутність сформованої української традиції. За О. Забужко, «цивілізаційні розриви» формують людей без минулого – цілі «суспільства розриву» [5], що проявляється і у макроісторичній неспроможності\небажанні самоідентифікуватися зі своїми попередниками та нащадками (весь час починаючи життя «з чистого аркуша» і як наслідок завжди лише чистий аркуш і маючи), і у мікроісторичному масштабі – скажімо, здатність\бажання викидати сміття собі під ноги, не ідентифікуючи себе з нащадками, які у цьому смітті потонуть за декілька десятиліть. Сьогодні, коли інформаційний простір є не лише відображенням реальних подій (рефлексією автора), а й самостійно створює, модифікує або анулює реальність, саме час внести до списку ключових ознак держави шостий пункт: наявність єдиної інформаційної бази... Читати...


29.07.2010. Йдемо у відпустку!

Цим повідомленням ми офіційно (і урочисто) завершуємо перший інформаційний рік життя нашого сайту. 

Протягом нього ми немало здійснили у досягненні нашої мети, хоча ще більше відшукали шляхів самовдосконалення, а статистика, яку з щирим захватом щоденно переглядаємо, свідчить, що ми цікаві і потрібні читачеві. Більше за те, ми спромоглися вийти за межі інтернет-простору і беремо участь у виданні перекладу «Літопису подій у Південній Русі (1624 – 1700) львівського каноніка Яна-Томи Юзефовича». 

Ми повернемось до вас 24 серпня – у День незалежності України – з черговим редакційним матеріалом, присвяченим гуманітарній незалежності, а також (треба дотримуватись формату!) державному діячеві часів Івана Виговського Юрієві Немиричу, авторові Гадяцької угоди. 

Будемо раді читати ваші пропозиції або зауваження! Насамкінець – поетична рефлексія образу Григорія Сковороди, яка належить Юрію Андруховичу.

Братове, до вогню мене прийміть, 
подайте хліба чесний почастунок — 
я йду давно, а клич нічних вістунок 
мертвить і воскрешає водномить. 

Я виміняв на вітер срібло й мідь, 
я став недоторканний, мов цілунок. 
Я йду і на плечі моєму клунок, 
і ви мене, братове, обійміть!.. 

Я не навчу вас жити на землі, 
збирати мед і стригти череду, 
додаючи рублі та мозолі. 

По гострім путівцю, мов по мечу, 
до ваших жител радісно прийду 
і невблаганну зірку засвічу… 


Щасти вам! «Медієвіст»


25.07.2010. Розвідки та дослідження

Людмила Шевченко-Савчинська. "Внутрішній жанровий поділ етикетної латиномовної поезії" (частина дисертації "Етикетна латиномовна поезія в українській літературі 16-18 ст." ) 

Різноманітний за жанрами, темами, формами віршовий матеріал XVI–XVIII cт. піддається доволі чіткому категоріюванню: релігійно-філософська лірика, полемічно-публіцистична, духовна, історична, похвальна, гумористично-сатирична, бурлескно-травестійна поезія. Тому твердження на зразок: “Панегіризм став чи не основною причиною безплідності української літератури другої половини XVII i XVIII ст. (…)” [95, с. 16] – можна пояснити двома причинами: з одного боку, добрим станом збереження значної кількості величальних текстів і недостатньою обізнаністю з тогочасними давньоукраїнськими творами інших жанрів – з другого. Саме у цей час написано цілу низку віршів на історичну тематику, присвячених Визвольній війні (“Висипався хміль із міха”, “Похвала віршами Хмельницькому”, “Плач російський”), Чигиринським походам (О. Бучинський-Яскольд), Полтавській битві 1709 р. (“Епінікон” Ф. Прокоповича), а пізніше – зруйнуванню Запорозької Січі (“Ой, Боже наш, Боже милостивий” Антона Головатого) та ін. На тлі надзвичайно важливих історичних подій героїко-патріотична тема в літературі посідає провідне місце і не лише не поступається похвальному жанру, а, найчастіше, включає його. Читати...


22.07.2010. Персоналії

Людмила Шевченко-Савчинська. Читати...

22.07.2010. Корисні посилання

Додане гіперпосилання на портал "УКРЛІТ.ORG" Читати...


20.07.2010. Переклади

Ян Юзефович. Літопис подій у Південній Русі (переклад Людмили Шевченко-Савчинської)

Ключовою подією літопису є Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. На думку П. Борека, Т. Юзефович – «один із небагатьох авторів старопольського періоду, хто здобувся на об’єктивізм в описі причин козацького зриву 1648 р.». Автор детально описує характер і звичаї тогочасних діячів, часто посилаючись на праці Коховського або «гідних віри наших старших» - очевидців-львів'ян. Читати...

17.07.2010. Статті

Микола Малинка. Жанрові особливості українського хронографа XVI століття

Розвідка присвячена дослідженню літературознавчого аспекту хронографа як жанру давнього українського письменства. З цією метою зіставляються дотичні жанри як національної, так і зарубіжної літератур. Автор робить екскурс у добу Середньовіччя та Відродження, щоб з'ясувати, які елементи ввібрав у себе хронограф, а також виокремити його жанрові особливості. У статті показано вплив хронографа на подальший розвиток української історіографічної традиції. Читати...

15.07.2010. Оригінальні тексти

Йоахім Пасторій. Сторінки 14-26 праці Bellum Scythico-Cosacicum


12.07.2010. Оригінальні тексти

Йоахім Пасторій. Сторінки 1-13 праці Bellum Scythico-Cosacicum

Відсьогодні ми розпочинаємо публікувати серію оригінальних латиномовних текстів, копіювання, оцифрування та редагування яких здійснено цим проектом.

10.07.2010. Корисні посилання

Додані гіперпосилання на портали "EXLIBRIS" та "КЕБУ". Читати...

09.07.2010. Оригінальні тексти

Самуель Грондський де Гронді. "Novus delectus militum etc." (частина твору "S. Grondski de Grondi. Historia belli cosacco-polonici")


09.07.2010. Незабаром

Протягом липня-серпня 2010 р. на сайті будуть викладені оцифровані фрагменти латиномовних стародруків.


06.07.2010. Незабаром

Завершено редагування перекладу "Літопису подій у Південній Русі (1624 - 1700) львівського каноніка Яна Юзефовича". Наразі здійснюється підготовка текстів (оригіналу та перекладу з коментарями) до друку, які побачать світ наприкінці цього року. Медієвіст

03.07.2010. Розвідки та дослідження

Людмила Шевченко-Савчинська. "Місце етикетної поезії у системі жанрів давньої української літератури" (частина дисертації "Етикетна латиномовна поезія в українській літературі 16-18 ст." ) 

На середину XVI ст. на основі народних традицій віршування та завдяки освоєнню здобутків новолатинської літератури (силабічний вірш, метрична версифікація) через теоретико-літературні курси в острозькій та львівській школах, єзуїтських колегіумах, зарубіжних університетах відбувається активне утвердження нового для України виду словесної творчості – книжних віршів [70, т. 2, с. 713]. У літературі XVII–XVIII ст. безсумнівно домінує поезія, лише незначна частина якої підлягала опублікуванню. Вірші писали люди, що належали до найрізноманітніших верств суспільства: від духовних і світських вельмож до мандрованих дяків, письменних селян і, звичайно ж, – студенти. Дуже часто автор з тих або інших міркувань, не вказував свого імені. Саме тому сьогодні не так легко встановити справжні межі поетичного спадку талановитих письменників того часу, чия творчість здіймається над “суцільним валом масової поезії, що творилася в рамках, регламентованих бароковою естетикою образів і поетично-стильових структур”. Читати...


29.06.2010. Статті

Ірина Ціборовська-Римарович. Книжковий фонд відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як джерельна база історичних досліджень

Фонд Відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського є надзвичайно цінним зібранням стародрукованих видань і, напевно, одним із найбільших в Україні. Хронологічні рамки фонду стародруків Відділу охоплюють другу половину XV ст. – 1830 р. Він нині налічує бл. 38 тис. од. зб., і діяльність його наукових співробітників спрямована на дослідження, пов’язані з розкриттям змісту та складу зібрання, його історії, які лежать в площині історичного бібліотекознавства, історії вітчизняної та зарубіжної книги, книговидавничої справи. Одночасно робота підрозділу торкається розробки та удосконалення методики історико-книгознавчих досліджень. Метою даної публікації є спроба висвітлити особливості такої джерельної бази історичних досліджень, як стародруки. Вони є вельми своєрідним, специфічним джерелом історичної науки, але одночасно і надзвичайно важливим, часом унікальним, у тому випадку, коли несуть у собі інформацію, відсутню в документах іншого виду. Читати...


27.06.2010. Статті

Олексій Кресін. Конституційна автономія України у Російській державі

Як відомо, при обранні гетьманом І. Мазепи 1687 р. між ним, старшиною та царським урядом було укладено так зв. Коломацький договір, що регламентував українсько-російські відносини і містив декілька нових положень порівняно з попереднім Конотопським договором 1672 р. Він загалом отримав негативну оцінку в історіографії як такий, що заклав основи конфлікту української автономії з Москвою. На думку О. Оглоблина, Коломацький договір принципово суперечив попередній традиції українсько-російських договорів і ставив під питання саме існування державності Війська Запорозького. Вчений зробив висновок, що «та ідея, яка була закладена в Переяславську угоду, до кінця XVII століття цілковито втратила всякий кредит». О. Субтельний наголошував на тому, що умови Коломацького договору «суперечили автономії українських земель», збільшуючи конфліктний потенціал відносин Війська Запорозького з царським урядом. Читати...


26.06.2010. Статті

Микола Корпанюк. Тема й образи Коліївщини у книжній поезії та драматургії

Завдяки становому підходові до культури естетизація народних визвольних рухів у книжній літературі давнього періоду була досить рідкісною. Не виняток із канонічних традицій і вершина гайдамацького руху XVIII ст. - Коліївщина 1768 - 1770 рр. Її розвиток відбитий у кількох фольклоризованих елегіях та полемічно спрямованих віршах, присвячених жертовній смерті Данила Кушніра. Відгуки повстання знайшли свій розвиток лишев одному спискові вертепної драми. Дані факти унаочнюють твердження про елітарну спрямованість давнього національного 
письменства. Читати...


21.06.2010. Корисні посилання

Додані гіперпосилання на портали "Мислене древо" та "Ucrainica"

16.06.2010. Розвідки та дослідження

Людмила Шевченко-Савчинська. "Стильовий феномен етикетної поезії" (частина дисертації "Етикетна латиномовна поезія в українській літературі 16-18 ст." ) 

Європейське бароко як мистецький напрям дуже тісно пов'язане з епохами, між якими воно виникло – Ренесансом та Просвітництвом.  Бароко – яскраво виражений синтетичний та універсальний напрям новоєвропейської культури – охопив усі її форми та регіони (щоправда, з різною силою). В історико-літературній сфері відбувається переосмислення духовних звершень недалекого минулого, при цьому залишається середньовічна духовність символічного бачення світу, а крізь призму відновлюваної античності просвічує ренесансний гуманізм. Результатом синтезу естетичних ідей пізнього бароко та Просвітництва (XVII–XVIII ст.) стало поєднання ренесансного антропоцентризму з просвітницьким культом розуму – в Україні, де історичні обставини наштовхують митця на аналіз індивідуальності в умовах виконання нею надособистісної ролі, це простежується особливо чітко. Читати...


14.06.2010. Статті

Мирослав Трофимук. Іван Франко - інтерпретатор "Роксоланії" Себастіяна Фабіяна Кленовича

У статті подано оцінку Іваном Франком латиномовної поеми Себастіяна Фабіяна Кленовича (Sebastiani Acerni) „Роксоланія” (1584), її місця і ролі у літературному процесі України. Крім того, наводяться переклади уривку поеми — опису Львова — авторства Івана Франка, Михайла Білика та Віталія Маслюка, оцінка Михайлом Біликом перекладу Івана Франка та виклад перекладацького „credo” інтерпретаторів поеми — першого відомого на сьогодні латиномовного друкованого джерела про український етнокультурний соціум. Читати...


10.06.2010. Статті

Кислюк О.І. Від Пилявців до Замостя

Творча спадщина видатного польського хроніста Самуеля Грондського (20-ті роки XVII ст. після 1672 р.) досі залишається малодослідженою. Стислі відомості про життєвий шлях та його латиномовну хроніку «Historia belli cosacico-polonici» (Історія козацько-польської війни) подані нами в одній з попередніх статей. Нижче наводиться перекладений з латини той фрагмент хроніки Грондського, де він описує події першого року Національно-визвольної війни українського народу, а саме завершального етапу переможного походу 1648 р. Цей етап відкривається перемогою українських повстанців під Пилявцями, а завершується облогою Замостя й виходом повстанців на береги Вісли, укладенням перемир'я Богдана Хмельницького з новообраним королем Речі Посполитої Яном Казимиром (1648-1668). Читати...

4.06.2010. Статті

Шевченко-Савчинська Л.Г. XVI–XVIIІ ст. в українській латиномовній поезії

На жаль, тимчасово чи назавжди ставлення до поезії як до мови богів минуло. Все більше шириться сприйняття цього явища виключно як виду мистецтва — з одного боку, манірного, пафосного, зрештою штучного способу самовираження, а з другого — приступного будь-кому під гаслом: «Я теж пишу \ писав \ вірші!». А проте поезія за час свого існування кілька разів переживала золоті віки і, будемо вірити, переживе ще не раз. Ми ж пропонуємо озирнутися на не таку вже й далеку давнину — XVI–XVIII ст. — століття, які в українській культорології часто згадуються разом, і, певно, не випадково. Досліджуючи літературу XVI–XVIII ст., слід постійно пам'ятати, що новолатинське письменство ― це інша, відмінна не лише від сучасної, концепція світу, суспільства, людини. Тому мовний критерій національної та художньої ідентифікації авторів ― не єдиний і, тим більше, не основний. За всієї невиробленості комплексу таких критеріїв, з упевненістю можна говорити принаймні про два: 1) свідоме і послідовне підкреслення свого українського походження; 2) патріотична тематика. Читати...

  Sign in   Recent Site Activity   Revision History   Terms   Report Abuse   Print page  |  Powered by Google Sites